Наталья Могилевская - Оторваться от Земли Вiдiрватись Вiд Землi

Оторваться от Земли

Вера в сон, что ходит между нами.
О любви, безумную до умопомрачения,
Которую показывают в кино,
Когда звучит грустная мелодия.

Марафон, летают дни за днями,
Снова и снова, всю жизнь и прямо.
И только не хочется рвать струны,
Как болит душа моя. И иметь силу

Припев:
Оторваться от земли,
Под крылом авиалиний.
И лететь в небеса,
И чтобы никто не видел.
Оторваться от земли,
Только я и небо синее.
У тебя слезы на глазах,
Это ты плачешь от счастья.

За окном лежит земля в тумане.
Знаю, дома не спит моя любовь,
И зачарованно ищет в небе,
Где же летит его маленькая.

Вера в сон, что надо дальше жить,
О любви, где мы счастливы дети,
И снова хочется не рвать струны,
Как болит душа моя. И иметь силу

Припев (2)
--------------------
Віра в сон, що ходить поміж нами
Про любовь, шалену до нестями
Яку показують в кіно,
Коли звучить сумна мелодія

Марафон, літають дні за днями
Знов і знов усе життя і прямо
Та тільки хочеться не рвати струни
Як болить душа моя, і мати силу

Приспів:
Відірватись від землі, під крилом авіаліній
І летіти в небеса, щоб ніхто не бачив
Відірватись від землі, тільки я і небо синє
В тебе сльози на очах - це ти від щастя плачеш

За вікном, лежить земля в тумані
Знаю вдома, не спить моє кохання
І зачарована шукаю в небі
Де ж летить його мала

Віра в сон, що треба далі жити
Про любов, де ми щасливі діти
І знову хочеться не рвати струни
Як болить душа моя, і мати силу

Приспів:
Відірватись від землі, під крилом авіаліній
І летіти в небеса, щоб ніхто не бачив
Відірватись від землі, тільки я і небо синє
В тебе сльози на очах - це ти від щастя плачеш
Це ти від щастя плачеш